IT-юрист · IT-адвокат · SaaS · Продуктові та аутсорсингові компанії

IT-юрист і IT-адвокат для IT-компанії

IT-юрист і IT-адвокат в одній особі: договірна база, права на продукт, персональні дані, структура і податки — та кримінальний захист, якщо до компанії прийшли з перевіркою. Не треба шукати другого підрядника, коли ситуація загострюється.

Продукт уже росте, а договори й структура ще «якось»? Приведемо договірну базу, права на продукт і корпоративну структуру у відповідність до того, чим бізнес вже став — і подбаємо, щоб due diligence, банк чи перевірка це витримали.

Написати в Telegram →

Юридичний супровід IT-компанії

Юрист для IT-компанії потрібен не тоді, коли виникла проблема, а коли компанія росте: з'являються нові підрядники, замовники з ЄС і США, персональні дані користувачів і питання від банків.

01

Договірна база

Договори на розробку програмного забезпечення (Fixed Price і Time&Material), аутсорс і аутстаф, MSA, SOW, SLA — у формі, яка проходить банківський комплаєнс.

02

NDA, NCA та захист інформації

Угоди про нерозголошення (NDA), про неконкуренцію (NCA) і незалучення персоналу — щоб команда й код не пішли до конкурента разом із розробником.

03

Права на продукт

Оформлення передачі майнових прав від розробників компанії, ліцензії на ПЗ, реєстрація торгової марки.

04

Публічні документи

Публічна оферта, Terms of Use, Privacy Policy і Cookie Policy — за вимогами GDPR та платіжних систем для e-commerce і SaaS.

05

Структура та податки

Структурування IT-бізнесу, Дія.City проти загальної системи, робота з ФОП-підрядниками, податкове консультування, супровід податкових перевірок.

06

Захист при перевірках

Супровід обшуків і слідчих дій в офісі IT-компанії, захист на допитах, зняття арештів з рахунків і повернення вилученої техніки.

Чому IT-компанії потрібен саме адвокат, а не тільки юрист

Поки все спокійно, різниці між IT-юристом і IT-адвокатом майже не видно: договори, NDA й політики може підготувати і той, і інший. Тому в пошуку «IT-юрист» і «IT-адвокат» часто означають одне й те саме — різниця зʼявляється в момент, коли до компанії приходять.

Захисником може бути тільки адвокат

Юрист без свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не має права брати участь як захисник — ні на допиті працівника, ні під час обшуку в офісі.

Адвокатський запит і таємниця

Адвокат користується адвокатським запитом, а листування та обставини звернення охороняються адвокатською таємницею — режимом суворішим за звичайну конфіденційність.

Один підрядник на обидві ситуації

Той самий фахівець, який вибудував вашу структуру й договори, і захищає компанію, коли ці документи перевіряють. Не треба вдруге пояснювати, як влаштований бізнес.

Коли IT-компанії справді потрібен юрист

Більшість компаній звертаються до юриста втричі пізніше, ніж варто було б. Не тому, що не розуміють потреби, а тому, що до певного моменту все працює й без документів: замовник платить, розробники здають код, податкова мовчить. Проблема виявляється не поступово, а одномоментно — і майже завжди в одній із трьох ситуацій.

Перша — due diligence. Приходить інвестор, покупець або великий замовник і просить показати, кому належать права на продукт, як оформлені стосунки з розробниками, які персональні дані ви збираєте і на якій підставі. Тут з'ясовується, що ланцюжок прав ніде не зафіксований, а половина команди працює за договорами, які не описують, що саме створюється.

Друга — банк або платіжна система. Іноземний контрагент не може провести оплату, поки комплаєнс не побачить договір, який відповідає його внутрішнім вимогам. Або банк ставить питання про економічну сутність операцій із ФОП-підрядниками.

Третя — правоохоронці. Обшук в офісі, виклик на допит, арешт рахунку. Тут уже пізно вибудовувати структуру: перевіряють ту, яка є, і ті документи, які вже підписані.

Спільне в усіх трьох випадках одне: перевіряють не намір, а папери. Робота юриста для IT-компанії — зробити так, щоб папери витримали перевірку до того, як вона почнеться.

Договірна база: що ламається найчастіше

У типової української IT-компанії три контури договорів, і кожен ламається по-своєму.

Договори із замовниками. Fixed Price і Time&Material мають різну логіку відповідальності, і підставляти один шаблон під обидві моделі — найпоширеніша помилка. У Fixed Price критичний блок — приймання: хто, у які строки і за якими критеріями приймає результат, і що відбувається, якщо замовник мовчить. У Time&Material критичний блок — облік часу і підстава для оскарження звіту. MSA плюс SOW дають гнучкість, але лише якщо в MSA чітко сказано, що саме перевизначає SOW, а що ні.

Договори з розробниками. Тут ключове не назва документа, а те, чи описано в ньому предмет: що конкретно створюється, у якій формі передається і як фіксується факт передачі. Договір, у якому предмет сформульований як «надання послуг з програмування», у спорі працює погано — з нього не видно, права на що саме перейшли.

Публічні документи продукту. Оферта, Terms of Use, Privacy Policy, Cookie Policy. Їх зазвичай беруть із чужого сайту, і доти, доки не з'явився користувач із ЄС або платіжна система з вимогами, це нікому не заважає.

Права на продукт: що змінилося з 2023 року

Це та частина, де більшість статей в інтернеті застаріла. До 1 січня 2023 року діяло правило статті 429 Цивільного кодексу: майнові права на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належали працівникові та роботодавцю спільно, якщо договором не встановлено інше. Саме звідси взялася звична порада «обов'язково підпишіть акт передачі прав із кожним розробником».

З набранням чинності Законом «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX правило змінилося. Стаття 14: майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення твору в повному складі, якщо інше не встановлено договором. Стаття 15: те саме для твору, створеного за замовленням, — права переходять до замовника, крім окремого випадку творів образотворчого мистецтва.

Здавалося б, проблему знято. На практиці — ні, і ось чому.

  • Legacy-код живе за старими правилами. Усе, що створене до 2023 року, і далі підпорядковане режиму спільних прав. Якщо ядро продукту писалося у 2019–2022 роках, питання власності на нього закривається не новим законом, а окремими договорами з тими, хто його писав.
  • Треба довести, що твір узагалі службовий. Норма спрацьовує, коли є трудові стосунки або замовлення з визначеним предметом. Якщо в договорі з ФОП предмет описаний загально, у спорі доведеться доводити, що конкретний модуль створено саме на виконання цього договору.
  • Іноземного покупця українські презумпції не цікавлять. Юристи інвестора перевіряють ланцюжок прав від кожного, хто торкався коду, і хочуть бачити підписаний документ, а не посилання на статтю закону. Відсутність такого ланцюжка — стандартна підстава знизити оцінку або відкласти угоду.

ФОП-підрядники: де починається ризик

Робота з розробниками через ФОП на третій групі — стандарт ринку, і сама по собі вона законна. Ризик виникає не від факту використання ФОП, а від того, наскільки стосунки схожі на трудові. Податкова оцінює сукупність ознак: фіксований графік і робоче місце, підпорядкування керівникові компанії, щомісячна однакова винагорода без прив'язки до результату, єдиний замовник у ФОП, оплата відпусток і лікарняних, корпоративна техніка та пошта.

Жодна з ознак окремо не є вироком. Але коли їх набирається більшість, перекваліфікація в трудові відносини стає реальною перспективою — а це донарахування податків, штрафи і питання до керівника.

Що з цим робити практично: привести договори у відповідність із тим, як робота влаштована насправді, або змінити те, як вона влаштована. Третій варіант — Дія.City з гіг-контрактами, який легалізує саме таку модель.

Дія.City чи загальна система

Резидентство Дія.City дає окремий податковий і трудовий режим, зокрема гіг-контракти — самостійний вид договору, який не є ані трудовим, ані цивільно-правовим у класичному розумінні, і саме тому знімає ризик перекваліфікації.

Щоб стати резидентом, компанія має відповідати трьом умовам одночасно:

  • середня місячна винагорода спеціалістів — не менше еквівалента 1200 євро;
  • середня кількість працівників і гіг-спеціалістів — не менше дев'яти;
  • частка кваліфікованого доходу — не менше 90% від загального.

Для стартапів перші дві вимоги на пільговий період не застосовуються. На рівні компанії резидент обирає між податком на виведений капітал за ставкою 9% (нуль, якщо прибуток реінвестується) і загальною системою з податком на прибуток.

Відповідь на питання «переходити чи ні» залежить не від ставок, а від моделі: скільки людей, як розподілений дохід, чи плануєте виводити прибуток, чи є іноземна материнська компанія. Ми рахуємо обидва сценарії на ваших цифрах і показуємо різницю в грошах, а не в відсотках.

Персональні дані

Якщо серед користувачів або співробітників замовника є люди з ЄС, застосовується GDPR — незалежно від того, де зареєстрована ваша компанія. Це означає правові підстави обробки, реєстр операцій, договори з процесорами, повідомлення про інциденти і Privacy Policy, яка описує те, що ви робите насправді, а не те, що написано в чужому шаблоні. Докладніше — на сторінці GDPR для українського бізнесу.

Як ми працюємо

  1. 1

    Розмова і аудит того, що є

    Дивимося чинні договори, структуру, як оформлені розробники і які дані ви збираєте. Зазвичай 2–3 дні.

  2. 2

    Перелік ризиків і план

    Письмово: що критично, що може почекати, що коштує скільки. Без цього етапу неможливо оцінити обсяг.

  3. 3

    Документи

    Договори, NDA, політики, корпоративні рішення — під вашу модель, а не за шаблоном.

  4. 4

    Супровід

    Поточні питання, перевірки, переговори із замовниками й банками. За потреби — захист адвоката.

Юрист для product company: чим це відрізняється від аутсорсу

У product company юридичний фокус зміщений із договорів із замовником на власний продукт: права на код і дизайн, ліцензійні умови для користувачів, обробка персональних даних, готовність структури до інвестора чи покупця. В аутсорсі головний ризик — у відносинах із клієнтом; у продукті — у тому, чи належить компанії те, що вона продає, і чи витримає це перевірку.

Звідси інший набір документів. Замість рамкових угод із замовниками — умови користування і політика конфіденційності, які реально описують продукт. Замість актів за етапами — ланцюжок передачі прав від кожного, хто торкався коду: штатних розробників, ФОП-підрядників, фрилансерів, авторів дизайну. Саме цей ланцюжок перевіряють першим під час due diligence, і саме в ньому найчастіше знаходять розриви.

Третя відмінність — момент, коли з'являється ціна помилки. В аутсорсі проблема проявляється у спорі з конкретним клієнтом. У продуктовій компанії вона проявляється на угоді: інвестор або покупець знаходить розрив у правах, і це впливає на оцінку або зупиняє угоду. Тому документи для product company готуються не до першого спору, а до першої серйозної перевірки.

Часті питання

Чим IT-юрист відрізняється від IT-адвоката?

IT-юрист складає договори, супроводжує угоди й консультує з GDPR та структури бізнесу. IT-адвокат має додатковий статус, який дає право представляти компанію в кримінальному провадженні — при обшуку, виклику на допит, спілкуванні зі слідчим. У ITLex це одна команда, тому супровід не переривається, якщо питання переростає з договірного в процесуальне. Детальніше — у матеріалі IT-адвокат: хто це і в огляді IT-юрист: коли він потрібен і що входить у супровід.

Чи потрібен окремий договір про передачу прав, якщо закон і так віддає їх компанії?

Для коду, створеного з 2023 року в межах трудових відносин або замовлення з чітко визначеним предметом, — формально ні. Але договір потрібен для двох інших цілей: закрити період до 2023 року, коли діяло правило спільних прав, і мати документ, який покажете інвестору чи покупцю. Due diligence перевіряє папери, а не презумпції.

Скільки коштує привести документи в порядок?

Залежить від того, що вже є. Тому першим кроком іде аудит із фіксованою вартістю, за результатами якого ви отримуєте перелік робіт і ціну. Ви не платите за відкритий бюджет і можете зупинитися після аудиту.

Ми працюємо з розробниками через ФОП. Це законно?

Так, сама модель законна. Питання в тому, наскільки фактичні стосунки схожі на трудові: графік, підпорядкування, фіксована винагорода, єдиний замовник. Ми оцінюємо сукупність ознак і кажемо, де ризик реальний, а де ним лякають.

Чи варто переходити в Дія.City?

Це рахується, а не вирішується за загальним правилом. Потрібні дев'ять спеціалістів, середня винагорода від 1200 євро і 90% кваліфікованого доходу — але навіть за їх дотримання вигода залежить від того, виводите ви прибуток чи реінвестуєте. Ми рахуємо обидва сценарії на ваших цифрах.

Чи поширюється на нас GDPR, якщо компанія українська?

Так, якщо ви пропонуєте товари чи послуги особам у ЄС або відстежуєте їхню поведінку. Місце реєстрації компанії значення не має — значення має, чиї дані ви обробляєте.

Ви працюєте абонентськи чи за окремими задачами?

І так, і так. Разові задачі — за фіксованою вартістю. Для компаній, у яких питання виникають щотижня, зручніший щомісячний супровід з обумовленим обсягом.

Чим юрист для product company відрізняється від юриста для аутсорсу?

Фокусом. В аутсорсі головне — договори із замовниками, акти, межі відповідальності. У продуктовій компанії — права на власний продукт, ліцензійні умови для користувачів, персональні дані й готовність структури до due diligence. Ціна помилки теж проявляється по-різному: в аутсорсі у спорі з клієнтом, у продукті — на угоді з інвестором або покупцем.

Суміжні напрями

Оферта та Terms of Use

Документи сайту, застосунку й SaaS під платіжні системи.

Арбітраж трафіку та CPA

Обшуки, арешти рахунків, легальна структура команди.

Компанія за кордоном

Юрисдикція, рахунок, податкове резидентство, ліцензії.

Матеріали

IT-юрист: коли він потрібен і що входить у супровід

Огляд усіх напрямів: договори, права на продукт, GDPR, Дія.City, структура.

КЕП для IT-компанії

Електронний підпис як робочий інструмент, а не формальність.

Договір NDA для IT-бізнесу

Коли працює, коли ні і що має бути в тексті.

Усі статті та роз'яснення →

Зв'язатися з бюро

Залиште номер або напишіть у Telegram, і ми повернемось із переліком найближчих кроків.

Телефон
+380 63 984 07 07
Пошта
stoichev@itlex.legal
Telegram
@itlexlegalfirm
Адреса
04070, Київ,
вул. Г. Сковороди, 17В, оф. 12

Запит на консультацію

Надсилаючи запит, ви погоджуєтесь на обробку зазначених даних для зворотного зв'язку — див. Політику конфіденційності. Факт звернення становить адвокатську таємницю.

Зателефонувати Telegram