Повернення вилученого під час обшуку обладнання й носіїв, скасування арешту та оскарження бездіяльності, коли майно не повертають, – для компаній, у яких слідчі дії зупинили роботу.
Тимчасове вилучення майна саме по собі не дає слідству права тримати його скільки завгодно. Клопотання про арешт вилученого майна має бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення, а якщо вилучення відбулося під час обшуку чи огляду на підставі ухвали слідчого судді – протягом 48 годин, інакше майно має бути негайно повернуте. Якщо арешт уже накладено, його скасування вимагається окремим клопотанням, яке слідчий суддя розглядає не пізніше трьох днів. Бездіяльність у вигляді неповернення майна оскаржується володільцем до слідчого судді.
Відповідає ITLex – адвокатське бюро «Стойчев та партнери», Київ. +380 63 984 07 07
Частина 5 статті 171 КПК встановлює два строки, і різниця між ними принципова. За загальним правилом клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна має бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Якщо ж майно вилучили під час обшуку або огляду, що проводилися на підставі ухвали слідчого судді за статтею 235 КПК, строк інший – 48 годин після вилучення. Наслідок той самий: не подали клопотання вчасно – майно повертається негайно.
Саме тому перші дві доби після обшуку є найважливішими. Пізніше боротьба йде вже не за строк, а за обґрунтованість арешту, і це довший шлях.
Стаття 169 КПК перелічує підстави припинення тимчасового вилучення. Майно повертається особі, у якої його було вилучено:
за постановою прокурора, якщо він визнає вилучення безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду в разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною 5 статті 171 і частиною 6 статті 173 КПК – тобто коли пропущено строк подання клопотання; у разі скасування арешту; за вироком суду у провадженні щодо кримінального проступку.
Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт, як і копія рішення про повне чи часткове скасування арешту, негайно після оголошення вручається слідчому або прокурору. Тобто орган дізнається про обов'язок повернути майно одразу, і подальше зволікання вже є бездіяльністю.
Для IT-компаній, медіабаїнгових команд і будь-якого бізнесу, що живе на серверах, ключовою є частина 2 статті 168 КПК. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі.
На практиці це головний аргумент на місці. Якщо в ухвалі мова про документи або про конкретний перелік предметів, а зі стійки знімають усі сервери підряд, підстави для вилучення немає – і це фіксується в зауваженнях до протоколу одразу, а не через тиждень.
Другий практичний момент – копіювання. Коли слідство цікавить вміст, а не самі пристрої, альтернативою вилученню є зняття копії інформації. Домовлятися про це теж треба на місці, доки техніка ще не поїхала.
Стаття 174 КПК дає право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Його може подати підозрюваний, обвинувачений, їх захисник чи законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, – зокрема ті, хто не був присутній при розгляді питання про арешт.
Підстав дві, і їх треба довести: у подальшому застосуванні заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання розглядається слідчим суддею чи судом не пізніше трьох днів після надходження до суду, з повідомленням і того, хто заявив клопотання, і того, за чиїм клопотанням майно було арештовано.
Окремо: прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд вирішує питання про скасування арешту одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Коли арешт стосується рахунків, механіка та сама, але наслідки для бізнесу інші – про це на сторінці зняття арешту з рахунку та майна.
Неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК прямо названо в пункті 1 частини першої статті 303 КПК як бездіяльність, що оскаржується до слідчого судді. Право на таку скаргу має, зокрема, володілець тимчасово вилученого майна – тобто не обов'язково підозрюваний.
Строк – десять днів, розгляд – не пізніше сімдесяти двох годин, участь скаржника або його захисника обов'язкова. Як це працює і чого від цього очікувати – на сторінці оскарження дій слідчого та прокурора.
Якщо обшук ще попереду або триває зараз, значення має зовсім інше – присутність захисника на місці: адвокат при обшуку та на допит, цілодобово.
Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна має бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення. Якщо вилучення відбулося під час обшуку чи огляду на підставі ухвали слідчого судді – протягом 48 годин. Інакше майно має бути негайно повернуто.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин і мобільних терміналів для вивчення фізичних властивостей здійснюється лише якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. Відсутність такої вказівки фіксується в зауваженнях до протоколу одразу на місці.
Клопотанням до слідчого судді за статтею 174 КПК. Подати його може власник або володілець майна, у тому числі той, хто не був присутній при розгляді питання про арешт. Треба довести, що потреба у заході відпала або що арешт накладено необґрунтовано. Розгляд – не пізніше трьох днів після надходження клопотання до суду.
Оскаржувати бездіяльність до слідчого судді: неповернення тимчасово вилученого майна прямо назване підставою для скарги в статті 303 КПК. Право подати скаргу має володілець майна, строк – десять днів, розгляд – не пізніше сімдесяти двох годин.
Коли слідство цікавить вміст, а не пристрої, альтернативою вилученню є зняття копії. Питання вирішується на місці, під час слідчої дії, тому присутність захисника в цей момент має практичне значення.
Специфіка обшуків у командах трафіку та CPA-платформах.
Що робити в перші хвилини і що фіксувати.
Договори, структура, права на продукт.
Що фіксувати і що робити після вилучення носіїв.
Порядок дій для керівника і команди з перших хвилин.
Що можна і чого не варто говорити, і коли статус змінюється.
У термінових випадках телефонуйте напряму – відповідаємо цілодобово. В інших – залиште номер, і ми передзвонимо.
